З гордістю жартує часто згуба,
Йде за щастям заздрість по п’ятах,
А розпуста у обіймах смерті
Завершає свій непевний шлях.
На любові крилах мчить майбутнє
До минулого похмурих урн,
Довго-довго наречену Вічність,
Летючи, шука Сатурн[6].
Та колись, так провістив оракул,
Він її наздожене,
Стане Час із Вічністю до шлюбу,
Факелом весь світ їм спалахне.
І тоді любові нашій зійдуть
Кращі дні — кінця не буде їй,
Як і їхній вічній шлюбній ночі...
Знай, Лауро, і радій!
Лаура за клавесином
Ледве струни збудиш ти перстами —
То стою, як статуя, без тями,
То безплотним Духом чуюсь я.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Фрідріх Шіллер. Лiрика. Драми» автора Шиллер Фрідріх на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Лірика“ на сторінці 10. Приємного читання.