Розділ 3. Ринкове господарство як вища суспільна форма функціонування товарного виробництва

13.1. Сутність та умови формування підприємництва. Підприємництво і здатність до підприємництва: діалектика взаємозв’язку сутностей, принципів і ознак.

13.2. Теорії підприємництва. Підприємництво та економічна свобода.

13.3. Умови та особливості формування підприємництва у сучасній Україні.

13.4. Особливості підприємницької діяльності та функціонування капіталу в різних сферах економіки.

13.5. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Організаційно-правові форми підприємств.

13.1. Сутність та умови формування підприємництва. Підприємництво і здатність до підприємництва: діалектика взаємозв’язку сутностей, принципів і ознак

Підприємництво є найважливішою та невід’ємною ознакою ринку, його обов’язковим атрибутом. Ринкова економіка неможлива без діяльності окремих економічних суб’єктів, насамперед підприємців, які здійснюють свою діяльність для створення економічних благ, що задовольняють суспільні потреби і власні економічні інтереси.

Поняття «підприємництво» надзвичайно різноаспектне. Воно відображує сукупність економічних, юридичних, політичних, історичних та психологічних відносин. Уявлення про нього формувалося впродовж тривалого історичного періоду, змінювалося під впливом розвитку та реформування суспільних відносин, зміни психологічних установок людей.

Змістовно підприємництво розглядається як:

• економічна категорія, що виражає відносини між суб’єк­тами господарської діяльності, спрямованої на досягнення такої комбінації економічних ресурсів, яка здатна забезпечити їм комерційний успіх — максимізувати дохід, підірвати монополію конкурентів та створити свою власну монополію;

• тип господарської поведінки, що ґрунтується на самостійності та незалежності суб’єктів стосовно вибору: що, скільки, як, для кого виробляти; на повній відповідальності за прийняті рішення та їх наслідки і на спрямуванні діяльності на досягнення комерційного успіху;

• господарське мистецтво — постійна економічна, організаторська та управлінська творчість з метою пошуку способів адаптації і прагнення до змін, які можуть у перспективі забезпечити комерційний успіх;

• метод економічного мислення, властивий людям, здатним до підприємництва, який характеризується оригінальні­стю дій та підходів до вирішення господарських проблем.

Людська діяльність є суб’єктивною, оскільки вона здій­снюється суб’єктом (людиною, індивідом). Підприємницька діяльність не є винятком із правил. Залежно від виконуваних функцій у найзагальнішому вигляді розрізняють такі види підприємництва за суб’єктами діяльності.

Суб’єкти підприємництва:

• приватні особи — організатори одноосібної та великої економічної діяльності;

• група юридичних або фізичних осіб, пов’язаних між собою договірними відносинами та економічними інтересами;

• держава в особі відповідних органів.

Будь-яка економічна діяльність має бути доцільною. Метою підприємницької діяльності є максимізація доходу та прибутку в результаті спрямування зусиль підприємця на певний об’єкт.

Об’єкт підприємництва — це певний вид діяльності (виробництво, торгівля, інноваційна справа, посередництво, операції з цінними паперами), що матеріалізується у вироблюваній продукції або благах, у вигляді послуг, інформації. Визначальним критерієм тут є не сфера, а сутність діяльності.