Розділ «Частина друга. Deepwater horizon»

Спустошення

— Они бегают? Негодники! — обурюється він. — Должно быть, жена забыла их закрыть, когда вернулась из прогулки. Она гуляет с ними в лесу по вечерам. Как семинар, как все прошло? Федоре, які твої враження?

— Дуже сильно. Насправді, багато в чому збігається з тим, про що ми з вами говорили. Хлопці робили відеозапис, думаю, вам цікаво буде переглянути. Там є над чим подумати.

— Обов’язково подивлюся. Проходите, пожалуйста, — припрошує Карманов. — Я приказал растопить камин, на улице уже довольно прохладно. Рассаживайтесь. Я предлагаю начать с ужина, а разговоры уже потом. Парни уже все сделали. Кто что будет пить? Борис, вы — вино белое, красное? Коньяк, виски?

— Кгм, я предпочитаю чистый продукт, — каже Гуров. — Если уж пить, то желательно водку.

— Водку? Странно. Я думал, человек вашей профессии должен бережно относиться к своему сознанию. Уж во всяком случае, беречь его от водки хотя бы.

Гуров скупо усміхнувся.

— Кгм, психоинженерия, как я люблю повторять, это дисциплина преступная и подрывная, — говорячи, він витягує свої скручені в пташину лапу пальці, потрясаючи ними у повітрі, від чого його вигляд робиться ще більше хижим. — Для настоящего психоинженера не страшен никакой яд — он служит лишь источником дополнительной энергии его сознанию. Поэтому в психоинженерии можно есть мясо, употреблять алкоголь и не бояться никаких интоксикаций.

— Это, похоже, камень в мой огород, — засміявся Карманов. — Я как раз буквально пару дней назад осознал, что мне мясо и алкоголь противопоказаны. Впрочем, у каждого мастера свои причуды, верно?

Гуров, високий і широкоплечий пенсіонер у китайському спортивному костюмі, трохи сутулиться. Він невизначено гмикає і ворушить вусами. Я знаю, як йому незручно — Гуров насправді людина вкрай прямолінійна, як я вже встиг пересвідчитися, армійського складу розуму, однак оточення рідко трактує таку солдатську прямолінійність схвально, тож він, прецінь, обрав стратегію відмовчування. У більшості випадків замість того, щоби розплутувати складні дипломатичні вузли і петлі, він волів би їх рубати гордієвим мечем логіки, і в такому амплуа він бачиться мені значно красивішим. На те, що Карманов назвався «майстром», підносячи себе на один рівень із ним, шістдесятирічним чоловіком, який прожив життя, Гуров геть не реагує, з нього лише виривається нервове покашлювання, викликане, як розказав мені Слава, шкрябанням уламка кулі в грудях — тієї кулі, якою його було ранено під час штурму Останкіно.

Гуров гмикає.

— Когда я работал в лаборатории биоэлектроники, наш заведующий отделом был обязан постоянно решать принципиальные вопросы с военными, от которых мы тогда зависели. Он был очень интеллигентным человеком, глубоко изучал хатха-йогу, но в силу служебного положения должен был взять тяготы общения с военными на себя. Ну, а как там все вопросы решаются — это понятно. Через бутылку водки. И желательно не одну. После таких встреч нашего заместителя обычно приносили домой под двери квартиры, потому что самостоятельно передвигаться он уже не мог, и жена, которая уже была знакома с процедурой, просила занести его в ванную. Там его прямо в одежде укладывали в пустую ванну, и он начинал делать йоговские дыхательные упражнения. Где-то минут через сорок или через час он уже мог сам выйти с ванной практически трезвым. Интересно, что на теле у него после этого проступала красная пигментация по ходу движения меридианов — как в книге по иглоукалыванию, можно было сверять. Только линии были не прямые, а извивистые, как русла рек.

— Невероятно, — каже Карманов, сперши підборіддя на кулак. — Федоре, а ти що будеш?

— Будь ласка, червоного вина.

— У меня есть отличное красное, недавно купленное. Вполне демократичное, «Кот-дю-Рон» две тысячи пятого. А после ужина можно попробовать что-то более изысканное. Пожалуйста, рассаживайтесь. Я попросил ребят приготовить что-то вкусное. На закуску они обещали утиный жульен. А, кстати вот и он... Спасибо, Сережа, мне только овощи бризе, а гостям — все, как положено. Я не знаю, Борис, как вы относитесь к аспарагусу, но в сливочном соусе — это нечто божественное. Моя жена без ума от него.

— Похоже, пришло время узнать, что это такое, — гмикає Гуров.

Хлопці розливають горілку, вино і крижану воду.

— За зустріч двох світів, — заговоривши українською, підіймає бокал з водою Карманов.

За кілька хвилин нам приносять гаряче — тарілки з вершковим супом-пюре з лисичками, картопляне пюре і дичину, і при столі не виникає причини впадати у незручну мовчанку — тиша переривається лише дружніми проханнями про хліб, базилікову олію і сирну нарізку. Від вершкового супу з лисичками віє сосновим лісом, мохом і холодними північними узбережжями. Я почуваюся так, наче суп — це сауна, яка діє зсередини, і своїм жаром вона знімає всередині мене всю напругу, що накопичилася за останні два дні. На чолі виступає дрібний піт, і мені стає страшенно затишно.

Коли тарелі порожніють, Карманов бере до рук карафку з горілкою і пропонує:

— Может, переместимся ближе к огню?

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Спустошення» автора Дереш Любко на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина друга. Deepwater horizon“ на сторінці 31. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи