Розділ «Частина V»

– Мав би.

– Якщо ти збираєшся влаштувати там засідку, Харрі, краще відмовся від цієї затії. Я візьму хлопчиська з собою.

– Ні! Ні… Томе… Будь добрий…

– Добрий? Ти сказав – «добрий»?

Харрі не відповів.

– Я підняв тебе з бруду і дав іще один шанс. Ти був такий добрий – всадив мені ніж у спину. Я не винен, що мені доводиться все це робити. Винен ти. Пам’ятай це, Харрі.

– Послухай…

– Через двадцять хвилин двері мають бути широко відчинені, а ви мусите сидіти на підлозі на видному місці й тримати руки за головою.

– Том!

Але на цьому розмова закінчилася.

Харрі крутонув кермо й відчув, як автомобіль утрачає стійкість на дорозі. По узбіччях текла вода, і на секунду йому уявилося, ніби він у якійсь казковій країні, де закони фізики скасували. Всього на секунду, але у Харрі з’явилося відчуття свободи, неначе все вже закінчено і пізно що-небудь змінювати. Потім стійкість повернулась, а казкова країна зникла.

«Ескорт» звернув до гуртожитку і зупинився перед входом. Харрі вимкнув запалювання. Дев’ять хвилин. Він обійшов автомобіль, розкрив багажник і, відкинувши вбік порожні пляшки та склянки, вийняв звідти скотч. Піднімаючись по сходах, він дістав із кобури пістолет. Перевірити зброю не встиг, але сподівався, що після падіння з п’ятнадцяти метрів «ческа збройовка» не постраждала. Він зупинився на четвертому поверсі перед ліфтом. Ручка на дверях була металева, з круглим дерев’яним набалдашником. Розмір якраз підходящий, аби непомітно прикрутити із внутрішнього боку пістолет без глушника. Харрі зарядив зброю і приладнав її до дверей двома шматками клейкої стрічки. Якщо все піде, як слід, скористатися нею не доведеться. Сміттєпровід поряд із ліфтом відчинився зі скрипом, але глушник упав у нього абсолютно безшумно. Залишалися чотири хвилини.

Харрі відімкнув двері кімнати номер чотириста шість. Біля батареї дзвякнуло залізо.

– Які новини? – Це прозвучало як благання.

Розковуючи Свена від радіатора, Харрі відчув, як гидко у того пахне з рота.

– Погані, – відповів Харрі. – Він приїжджає сюди з Олегом.

Харрі й Свен сиділи на підлозі в коридорі й чекали.

– Запізнюється, – сказав Свен.

– Так.

Пауза.