– Добре, Холе. Перш ніж приймати рішення, мені б хотілося поговорити з вашим свідком. – Начальник підвівся. – І, сподіваюся, ви розумієте, що з цієї миті й надалі ця справа має залишатися між нами.
– Скільки ми тут стоятимемо?
Від голосу таксиста Харрі здригнувся. Він вже майже спав.
– Їдьмо назад, – сказав він і кинув останній погляд на дерев’яний будинок.
Коли вони їхали по Кіркевейєн, задзеленчав мобільний телефон. Говорила Беата:
– Здається, знайшли зброю. Ти мав рацію. Пістолет.
– Що ж, вітаю нас обох.
– Дякую… Знайти його було неважко. Лежав у сміттєвому кошику під мийкою.
– Марка і номер?
– «Глок-23». Номер сточений.
– Сліди залишилися?
– Такі ж, як на більшості зброї, конфіскованої нами в Осло.
– Ясно, не читається. – Харрі переклав телефон у ліву руку. – Неясно тільки, навіщо ти мені все це розповідаєш. Я цією справою не займаюся.
– Я б не говорила з такою впевненістю, Харрі. Мьоллер сказав…
– Мьоллер і вся смердюча поліція Осло можуть забиратися до дідька!
Харрі сам здригнувся від звуку свого голосу і побачив у дзеркалі, як спохмурнів таксист.
– Вибач, Беато. Я… Ти ще там?
– Так.
– Я зараз трохи не в собі.
– Нічого, не горить.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пентаграма» автора Несбё Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина І“ на сторінці 20. Приємного читання.