TextBook Вона безуспішно намагалася сфокусувати погляд.
– Обіцяєш? – прошепотіла вона ледве чутно.
– Обіцяю.
– Слава Богу.
Вона схлипнула, опустила голову й розридалася.
Харрі подивився на поранену руку. Цікаво, кров не тече через те, що судини перетягнуті, чи просто у нього більше не залишилося крові?
– Де Матіас? – тихо запитав він.
Вона підвела голову і подивилася на нього:
– Ти ж щойно обіцяв…
– Куди він пішов, Ракель?
– Я не знаю.
– Він щось сказав?
Вона обійняла його:
– Не йди, Харрі…
– Що він сказав?
По тому, як напружилося її тіло, він зрозумів, що кричить.
– Він сказав, що має покінчити з цим, – промовила вона, і на темні очі знову навернулися сльози. – І що фінал буде уславленням самого життя.
– Уславленням життя? Він саме ці слова сказав?
Вона кивнула. Харрі обережно вивільнив руку, підвівся й підійшов до вікна. Гарний вечір. Сніг припинився. Він поглянув на освічений монумент, який видно майже з будь-якого куточка Осло. Трамплін, наче біла кома, сяяв над чорним схилом. Або як крапка.
Харрі знову підійшов до ліжка, нахилився і поцілував Ракель у чоло.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Сніговик» автора Несбё Ю. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина п’ята“ на сторінці 28. Приємного читання.