Розділ «МРІЯ І ЖИТТЯ»

Тим, що ми тут розповіли про хімію та металургію, не вичерпується, звичайно, відповідь на питання, що дадуть інженерові-конструктору, творцю нової техніки, його колеги «творці нових матеріалів. Не закінчено тут і розповідь про те, які в інженерній справі відбудуться стрибки та перевороти хоча б найближчого десятиліття.

Можна було б навести й інші приклади.

Технологія обробки: широке застосування електроніки, електронний промінь у ролі різця, свердла, фрези; електронна плавка, обробка різних матеріалів, зварювання «не лише на Землі, а й у космосі при спорудженні позаземних станцій…

Кібернетика: кібернетичні моделюючі і керовані пристрої, методи машинної математики «для вибору оптимальних технологічних процесів та режимів…

Механізація та автоматика в найширших масштабах і в-найрізноманітніших царинах «це справді науково-технічна революція, що змінить характер виробництва….

Та ми ще на початку книжки домовились обмежити рамки розповіді. Бо інакше довелося б писати не одну, а кілька книжок.

Однак варто зачепити ще одне питання, яке не може не хвилювати нас. Коли здійсняться начерки інженера ««проектувальника» завтрашнього дня? Тут не можна, звичайно, дати точні прогнози, бо час все одно виправить їх. Очевидно, дещо збудеться швидше, ніж сподіваються. Приклад Із сучасного «космічні польоти: адже порівняно недавно дехто із скептиків вважав, що підкорення космосу «справа далекого майбутнього…

Але дещо не здійсниться так швидко, як гадають нині, «всі труднощі, всі повороти технічного прогресу передбачити неможливо. Та все ж цікаво ознайомитися хоча б з варіантом «розкладу на майбутнє». Ним займався, наприклад, англійський учений і письменник Артур Кларк, автор книжки «Профілі прийдешнього». Висловлювали свої припущення й інші письменники, вчені, інженери «за кордоном і в нас у Радянському Союзі. Ось яка вимальовується хронологія майбутніх науково-технічних досягнень.

На 1970 рік: висадка людини на Місяці і ракета з атомним двигуном; машини-перекладачі; зберігання електроенергії на складах.

На 2000 рік: освоєння планет; штучний мозок; передача енергії без дротів.

На 2010 рік: подорож до центра Землі; передача по радіо відчуттів, що сприймаються нашими п’ятьма органами чуттів.

На 2020 рік: запуск автоматів до інших зірок; роботи «механічні працівники.

На 2030 рік: контакт з позаземними цивілізаціями.

На 2050 рік: керування силою тяжіння; пробудження спадкової пам’яті.

На 2060 рік: досконалі машини, що навчають; пристосування планет для життя людей.

На 2070 рік: швидкість, близька до світлової; керування кліматом.

На 2080 рік: міжзоряний політ; машини, розумніші за людей; універсальні машини, що виготовляють яку завгодно річ.

На 2100 рік: зустріч з іншими цивілізаціями; світовий мозок; можливість керування функціонуванням іншої зірки.

Це припущення доповнює ще датування найважливіших хіміко-біологічних досягнень за той самий час «від вивчення мови дельфінів на 1970 рік до керування спадковістю, біологічної інженерії, анабіозу[3], штучного життя і безсмертя протягом XXI сторіччя, десь на рік 2100-й.

Кларкові накреслення слід, звичайно, вважати лише за спробу показати прогрес у найзагальніших обрисах. Та навіть і вони свідчать про те, що можна більш-менш конкретно уявити, висловлюючись мовою самого Кларка, «вертикальний розріз майбутнього».