Розділ «МРІЯ І ЖИТТЯ»

А якісь мінерали, рідкісні цінні елементи можна сподіватись побачити на Місяці? Така можливість не виключена. І якщо добування їх та перевезення будуть вигідні, то чому б не скористатися запасами небесної комори!

Можливо, космонавти-геологи знайдуть корисне не лише на Місяці. Планети, супутники планет, астероїди «ось бази майбутньої хімічної індустрії в космосі.

Буде перетворено саму Землю, буде перетворено сусідні планети. Буде освоєно ближній космос, земна цивілізація знайде контакт із цивілізаціями інших світів… Такий розгін інженерної думки майбутнього.

Звичайно, в першу чергу людей цікавить Земля. Якою ж постане вона перед космонавтами майбутнього, що зможуть поглянути на планету «збоку»?

Зелена, квітуча, родюча, «так починає змальовувати «землю 2001 року» Л. Хітцігер. Під таким заголовком у журналі «Нейє Берлінер Іллюстрірте» було надруковано карту перетвореної земної кулі.

…Змінився клімат полярних і приполярних областей, що входять до сільськогосподарської зони. Вона охоплює степові та лісові райони, тропічні джунглі, пустелі Африки, Аравії, Середньої Азії, Австралії. Навіть у районах найрізкішого континентального клімату за допомогою хімії одержують високі врожаї. Зросла загальна площа водних басейнів планети.

У навколоземному просторі пролягають орбіти метеорологічних супутників, супутників зв’язку і космічних станцій. Метеосупутники ведуть безперервні спостереження за земною кулею і дають точні прогнози погоди на кілька тижнів уперед. Космічні станції також несуть «службу Землі», і з них стартують у далекі рейси кораблі. Супутники разом із наземними станціями забезпечують всепланетний телефонний зв’язок і телебачення.

Щодалі більше й більше скоряється природа людині. Приборкано повені. Широко використовують внутрішнє тепло Землі, керують витіканням лави «адже це цінна хімічна сировина. Змінюють напрямок згубних хвиль цунамі…. Можливо, навчаться приборкувати грози, землетруси, виверження вулканів.

На карті ««розсипи» значків. Це енергостації: термоядерні і сонячні, вулканічні й ті, що використовують підземне тепло та енергію землетрусів, установки для безпосереднього перетворення хімічної енергії вугілля й нафти в електричну.

…На початку другого тисячоліття збудовано нові мости, і трансконтинентальна транспортна артерія пройшла з Південної Африки через увесь «чорний континент», по Середземноморській дамбі, через Європу й Азію до Північної та Південної Америки. Термоядерні енергостанції живлять її енергією, вони постачають струм новим великим містам Гренландії та Антарктиди, що буяють зеленню…

Можливо, «зелена планета» на межі третього тисячоліття буде не зовсім така, бо деякі інженерні проекти, задумані сьогодні, застаріють. З часом виникнуть інші рішення, відкриються нові шляхи перетворення планети. Та безсумнівно одн» «Земля справді стане зелена, квітуча, родюча…

Що ж потрібно інженерові, щоб втілити свої мрії в життя? Коротко відповісти на це важко. Та все ж спробуємо.

Інженерові майбутнього будуть потрібні нові високоміцні та довговічні матеріали із заздалегідь заданою структурою, з наперед визначеними властивостями. Тут слово за хімією.

Вона не лише творець цілого світу синтетики. Вона допомагає опрацьовувати метали й пластмаси, виготовляти з них деталі машин та будівельних конструкцій.

Вивчаючи разом з фізикою будову речовини «на рівні молекул», хімія розкриває таємниці перетворень, що відбуваються в твердих тілах. Як впливають на них навантаження, як вони руйнуються, як діють на них холод чи тепло, які секрети подрібнення і, навпаки, сполучення маленьких частинок, кристаликів, крупинок, зерен?

За всім цим «відповіді на інші питання, вже суто інженерного характеру.

Як досягти максимальної міцності під час гартування, кування та штампування? Як зменшити твердість при різанні металів, при тонкому подрібненні речовин? Як найліпше приготувати порошки «металеві й неметалеві, з яких методом порошкової металургії вироблятимуть згодом деталі для машин? Який шлях до металу без дефектів у структурі «до надміцності?

Енергетикові майбутнього будуть потрібні ідеальні провідники. Слово ідеальний тут не береться в лапки, бо вже є провідники, що працюють без втрат енергії. Електрони в них рухаються без будь-якого опору з боку зустрічних атомів і молекул.

Надпровідність поки що виникає лише за наднизьких температур, близьких до абсолютного нуля. Інженери створили найтонші електровимірювальні прилади, дослідні зразки обчислювальних машин з надпровідними елементами «кріотронами.

Цікаво, що надпровідні елементи пам’яті електронних машин «це в сотні разів тонші за людську волосину плівки. Вони спрацьовують майже миттю, за стомільйонну частку секунди, а тому місткість і гнучкість такої пам’яті надзвичайно велика.