Розділ «МРІЯ І ЖИТТЯ»

Проте, очевидно, навіть надчистий метал не можна зробити надміцним. Вже не домішки, а дефекти, що причаїлись у надрах металу, знижують його цінність. Вирішили застосувати надвисокі тиски. Можливо, піддаючи матеріал стисненню, пощастить усунути дефекти, досягти надміцності.

Вже є дуже тоненька, та надзвичайно міцна нитка в кілька сантиметрів завдовжки. Перед ученими стоїть завдання виготовити з таких ниток тканину і обмотати нею чи взяти її за основу комбінованих матеріалів. Тоді, приміром, керамічна труба з такою тканинною прокладкою витримає великі навантаження.

Тепер ми знову можемо поговорити про те майбутнє, коли в розпорядженні конструктора буде справді надміцний» метал.

Залізницями «звичайними чи монорейковими «помчать швидкі ешелони. Велетенські вагони вміщатимуть не десятки, а сотні пасажирів.

Ріки перетнуть легкі, ажурні, несхожі на сучасні мости» без важких опор і могутніх ферм.

Літаки й ракети, що стануть значно легші, літатимуть набагато далі, бо вони зможуть брати більше пального.

Підводні човни вільно досягатимуть океанського дна навіть у найглибших його місцях «їхній корпус витримає який завгодно тиск.

Підземоходи проникнуть у товщу земних надр на десятки кілометрів.

Численні машини стануть швидкохідними, потужними І водночас компактними.

З’являться гігантські споруди, що вражатимуть своїми розмірами.

Надміцні метали згодяться і поза Землею «з них будуватимуть станції-супутники і складатимуть кораблі для польотів до інших планет.

Завівши мову про металургію, без якої не здійснить своїх задумів інженер майбутнього, треба сказати про те, якою стане вона сама, як зміниться з часом металургійне виробництво. Адже металургія «помічник і спільник інженера.

Металургійний завод найближчого майбутнього «це передусім завод-велетень, він буде набагато більший від найбільшого сучасного. Варто назвати лише одну цифру: за» рік він даватиме сталі приблизно двадцять п’ять мільйонів тонн, а сьогодні рекордом вважається два з половиною мільйони тонн.

Завод займе величезну територію, і побіля нього виросте ціле місто з населенням приблизно півтораста тисяч чоловік, йому потрібна буде електростанція з такою потужністю, як Дніпровська ГЕС імені Леніна. Його власному залізничному транспортові доведеться перевозити п’ятдесят мільйонів тонн вантажу на рік. Домні знадобиться потужна станція водопостачання. Витрата повітря досягне кількох десятків тонн на хвилину, отже і потужність повітродувок та компресорів становитиме десятки тисяч кінських сил.

Роботою керуватимуть автомати по заданій програмі.

Завод вироблятиме рейки, труби, листовий прокат, при потребі із захисними покриттями. Швидкість прокатки різко зросте, а витрата металу зменшиться.

Можливо, зміниться і прокатний стан, якщо вдасться витягувати метал, що кристалізується, просто з відкритого розплаву. Сили зчеплення примусять металеві пластинки прилипати одна до одної, і з ванни за платівкою-кристалізатором потягнеться деталь потрібної форми «лист, труба, дротик будь-якої довжини. Треба лише охолоджувати метал у міру того, як він виходитиме, щоб прилипання не припинялось.

Однак, поки є домна, металургійний завод майбутнього лишається принципово такий самий, як сьогодні. Змінюються тільки масштаби. Згодом інженер відмовиться від домни і видобуватиме залізо безпосередньо з руди. Пряме відновлення «давня мрія металурга. Очевидно, не мине й чверті століття, як металургійний завод набуде зовсім іншого вигляду.

Стане дійсністю безполуменева металургія. В свердловину, що сягає рудного покладу глибоко під землею, будуть накачувати розчинники «кислоти й луги. При цьому спробують добувати їх тут-таки, на місці «з сировини, що потрапить під руки. З розчину за допомогою електролізу вилучать як основний метал, так і його супутники «рідкісні елементи.

Своє слово скаже й біометалургія. Водорості, комахи та бактерії, як відомо, нагромаджують у своїх тканинах рідкісні метали. Отже, плантації водоростей, розплідники гусені та колонії мікроорганізмів дадуть металургам цінну сировину.