Розділ «МРІЯ ВЕДЕ В КОСМОС»

Він вважав, що відсутність тяжіння полегшить будівництво і сприятиме розвиткові «індустрії в ефірі».

Всі приміщення станції повинні бути ізольовані одне від одного. Двері щільно зачиняються. Це необхідно на випадок утворення пробоїни чи порушення герметичності.

Частина станційної поверхні «прозора, щоб відкрити доступ сонячним променям. Непрозору частину затемнено. Вся зовнішня поверхня має блискучі лусочки-жалюзі. Обертаючи їх, можна регулювати за бажанням температуру в усіх приміщеннях.

На станції буде обладнано оранжерею. Рослини очищатимуть атмосферу та даватимуть людям їжу; буде налагоджено подібний до земного кругообіг речовин.

Оранжерея повинна бути завжди обернена до Сонця, отже рослини матимуть доволі світла. При спорудженні перших станцій рослини розмістять в житловому приміщенні. Надалі оранжереї краще обладнувати окремо. Атмосферу в них ліпше створювати з надлишком вуглекислого газу, підвищеною вологістю та малою густиною. Тоді рослини будуть швидше розвиватись і дадуть багаті врожаї овочів та фруктів.

Ціолковський пропонував улаштувати оранжерею у вигляді труби діаметром два і завдовжки п’ять метрів. Третина бокової поверхні труби прозора, всередині її по всій довжині розміщується вузький трубопровід з великою кількістю отворів для рослин. Трубопровід наповнено напіврідким ґрунтом, який увесь час насичується газами та добривами.

Наступний етап «спорудження міжпланетної станції на висоті 35 800 кілометрів. Вона буде нерухома щодо якоїсь точки на Землі. Станцію складуть із кількох сполучених між собою оранжерей завдовжки тисячу і діаметром десять метрів. В них розмістять також житлові приміщення. Кожна оранжерея з поверненим до Сонця прозорим боком призначена для життя сотні чоловік і забезпечить їх їжею. Вся споруда обертатиметься так, щоб оранжереї весь час освітлювалися сонячними променями.

Ціолковський запропонував ескіз ще однієї станції, на якій може мешкати кількасот чи кілька тисяч чоловік.

Форма її «циліндрична з напівсферами на кінцях. Обертання створює ефект штучного тяжіння в сто, ба навіть тисячу разів меншого від земного. Тяжіння необхідне й для оранжерей, щоб утримувати ґрунт.

Оранжерея «довгий конус із прозорою основою «обертається навколо своєї поздовжньої осі. На внутрішніх стінках конуса «рослини.

Живити станцію енергією зможе сонячний двигун. У двох однакових посудинах, одна з яких освітлена Сонцем, а друга перебуває в затінку, міститься рідина. В освітленій посудині вона нагрівається і випаровується, пара рухає турбіну чи парову машину, а тоді надходить до затіненої посудини «холодильника. Коли вся рідина опиниться в холодильнику, посудини автоматично міняються місцями.

Для орієнтування станції в просторі І надання їй стійкості Ціолковський запропонував систему маховиків, що обертаються. їх приводять у рух сонячні двигуни.

Важливою метою виходу людини в космічний простір Ціолковський вважав використання сонячної енергії. Він писав: «Думка використати значну частину випромінювання «ось що найбільше приваблює нас».

Крім цього, оселившись поза Землею, люди, на думку Ціолковського, краще вивчили б планети та їхні супутники, значно розширили б астрономічні знання. Люди змогли б мандрувати по всій Сонячній системі в будь-якому напрямку.

Ціолковський писав, що в позаземних житлах достаток світла зробить зайвим штучне освітлення. Можна буде мати яку завгодно температуру «від абсолютного нуля до температури Сонця «без затрати енергії, лише за допомогою дзеркал та екранів. Наслідки майже не залежать від нашої віддалі від Сонця. Завдяки цьому в житлах можна створити будь-який клімат за бажанням. Електростанції, фабрики й заводи, лазні та пральні працюватимуть без палива.

Слідом за Ціолковський проекти станцій почали пропонувати інженери і в нашій країні, і за кордоном. Згідно одного з перших проектів станція має дві кабіни, сполучені дротяним канатом. Кабіни обертаються одна відносно іншої. Станція має також дзеркало з легкого матеріалу, воно відбиває на Землю сонячні промені. Це дзеркало посилатиме в північні країни теплову енергію, щоб розтопити вічну кригу.

Ця станція, на думку конструктора, має уточнити карти земної поверхні, оповіщати судна про появу айсбергів, спрямовувати на Землю світлові чи електричні сигнали тощо.

Він пропонував також використати станцію для старту міжпланетних ракет.

Станція повинна складатись із трьох частин, вважав інший винахідник: житлового приміщення, машинного відділення та обсерваторії, що перебувають на деякій відстані одна від одної і сполучаються за допомогою тросів. Житлове приміщення має форму рятувального круга і обертається для створення ефекту тяжіння. Якщо діаметр цього приміщення становитиме тридцять метрів, то для утворення подібної до земної сили тяжіння воно повинно робити один оберт за вісім секунд.

Щоб можна було вийти назовні, на осі станції розміщують повітряні шлюзи. Осьове тіло, яке, крім шлюзів, має кабелі, сполучається з житлом ліфтами та сходами. Ззовні до станції прикріплене дзеркало, що збирає сонячне тепло, парогенератор та конденсатори.