TextBook Мов звір ховається людина. —
Господь іде! — подумав десь, полинь.
Заплакав дощ... і вщух.
П. Тичина
Мені доводиться наводити довші уривки, бо образ непорушно звязаний з усією темою поезії. Отже, часто, аби бути зрозумілим, треба його не відривати від поетичного цілого, що часто роблять критики, глузуючи потім з «незрозумілого» образу.
О с і н н є л и с т я
Твої коси від смутку, від суму
Вкрила розолоть, ой же й кривава.
Певно душу твою взолотила печаль.
Що така ти ласкава.
П. Тичина
В Тичини подибуємо об'єднання образу зорового зі звуковим:
С в і т а є
Та пень обгорілий, мов піп на могилі,
«Безсмертний, помилуй» кричить мовчазливо.
Образ, на якого сварився відомий критик А. Ніковський, не розуміючи того, як це «кричить мовчазливо» і доводячи цим свою нездатність розуміти образ взагалі. В тому ж віршові:
Мов свічі погаслі в клубках фіміаму
В туман загорнувшись, далекі тополі
В душі вигравають мінорную гаму.
П. Тичина
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Елементарні закони версифікації (віршування)» автора Йогансен Майк Гервасієвіч на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „IV. Образ“ на сторінці 7. Приємного читання.