Розділ «IV. Образ»

(«Ярина Курнатовська»)

В. Поліщук

Образ ним розвинений в цілу тему-алегорію, і завдяки природі образу (проміння-павутиння) дає гарну картину.

У Сосюри сонце:

Золота коза.

Памнятаючи несмертельні слова Уайльда: ландшафт — це настрій, читач зрозумів такий образ, як наслідок певного настрою Ґ. Шкурупія:

Хтось чорний зжер гарячий блин.

«Вулиця»

Настрій голодного, що вештався цілісінький день вулицею.

В Поліщука («Бунтарь»):

А сонце

В огневу лемішку в небі колотило, наче в казані.

Де яскраво передається рухлива для людського ока мішанина гарячих парусів сонця. В Хвильового рух сонця:

За сонцем несемося

Лише затихнуть десь його палкі пісні.

(Проміння — палкі пісні — сильний малюнок з переходом в звукову сферу). Світанок в Хвильового:

Підвівся день.

Уперся в небо

Зітхнув так соняшно на світ.

М. Хвильовий