Хто є хто. На дивані президента Кучми

вісімдесятирічний професор Іво Полулях. Свого часу він був покликаний в

дивізію "Галичина", але дезертирував звідти з ідеологічних міркувань. Був

особисто знайомий з Бандерою і Шухевичем. Іво не тільки перекладав, але і

пригощав нас кавою з коньяком, при цьому розповідаючи анекдоти.

У розмові з поліцією я ще раз пояснив, що майора в Німеччині немає.

Однак, незважаючи на це, прокурором Баварії було порушено кримінальну

справу за фактом нібито мого сприяння незаконному в'їзду Мельниченко на

територію Німеччини. Незабаром прийшла офіційна повістка на допит -

викликав комісар поліції Сабарай. Це було неприємно. Раніше у мене не

було проблем з німецькими правоохоронними органами.

На цей раз моїм перекладачем стала Ганнуся. Тоді вона вчилася всього

четвертий місяць в Штарнберзькій гімназії. Поведінка моєї доньки і її

переклад перебували в центрі уваги поліцейських. Комічний відтінок тому,

що відбувалося, додавав наступний факт: високопоставлений поліцейський,

який керував допитом, був за походженням курдом. У його кабінеті висів

великий портрет курдського лідера Оджалана. За допомогою моєї

десятирічної доньки він щиро намагався вникнути у всі хитросплетіння

справи Гонгадзе і таємного прослуховування українського президента. Ця

історія здалася йому дуже заплутаною.

З часом справа проти мене була закрита - за відсутністю доказів