Хто є хто. На дивані президента Кучми

З початку касетного скандалу в Києві робили відчайдушні спроби

знайти Мельниченко. Для цього постійно прослуховувалися телефони лідера

Соцпартії і його оточення. Очевидно, СБУ вдалося перехопити мою розмову

з Морозом, що передувала зустрічі Мельниченка з делегацією

парламентської комісії. Домовляючись зі мною, лідер соціалістів подзвонив

в Штарнберг і попросив: "Потрібно відвезти хворого до лікарів". Хворим

був Микола, а лікарями - народні депутати Жир, Головатий і Шишкін. На

основі цієї розмови в Києві припустили, що Микола перебуває в Баварії і

живе у мене вдома.

Незабаром СБУ направила до Німеччини своїх кращих агентів -

генералів Анатолія Шияна та Валерія Кравченка. Розвідники повинні були

визначити місцезнаходження Мельниченка і встановити з ним особистий

контакт. З цією метою вони спеціально прибули в Штарнберг. Деякий час

співробітники СБУ спостерігали за моїм будинком і, переконавшись, що

Мельниченка тут немає, спробували почати зі мною переговори. Проте їм не

вдалося увійти до мене в довіру, і вони повернулися до Києва. Верховський

потім розповів мені, що, звітуючи перед центром, генерали повідомили:

"Мельниченко в Штарнберзі немає. А з Цвілем домовитися неможливо". Але

на цьому спроби СБУ зв'язатися зі мною не закінчилися.

Через кілька днів до мене в Штарнберг подзвонив сам Верховський.