Вершники на Інгулі

та про дії частини в азійській країні згадуватиме через кілька десятиліть у

мемуарній книжці “Уходит в ночь отдельный…” В. Петров, колишній

начальник штабу загону. На озброєнні були автомати, пістолети, гранати,

ножі, спецпістолети, снайперські гвинтівки. Підрозділ мав зупиняти, при

потребі знищувати, каравани зі зброєю. Висока підготовка 668-го загону

оцінювалася в донесеннях американської розвідагентури. У лютому 1989 р.

кіровоградці під командуванням кавалера ордена Бойового Червоного

Прапора,

підполковника

В. Горатьонкова

виходили

останніми

з

мусульманської країни, прикриваючи колону, у складі якої був командир 40-ї

армії генерал Б. Громов, котрий у квітні уже в якості командира Київського

військового округу на майдані Кірова прийняв доповідь про повернення до

місця постійної дислокації в Кіровоград.

Імена загиблих під час бойових дій військовослужбовців бригади

увічнили на пам’ятнику в частині. У 90-х рр. продовжували службу в місті на

Інгулі,