Вершники на Інгулі

Розбираючи для цього частину паркану, не могли роз’єднати цеглу, настільки

був міцним цементний розчин, до якого, за переказами, додавали яєчний

жовток. Подібна ж ситуація спостерігалась, коли цілий тиждень робили

291

прохід в стіні у самому приміщенні для більш раціонального руху солдатів. У

тій стіні виявили вмуровану металеву коробку з миколаївськими грішми. У

підвалі влаштували тир.

1978 р. в капітальному, зацементованому підвалі несподівано

з’явилася вода на 1,5 метра (розлилася вона й біля приміщення з

ковалівського боку, де почали рости очерети й квакати жаби). Відкачування

потужними насосами нічого не дало. Тоді одеські науковці пояснили, що в

Кіровограді є переміщувані підземні пласти води, які неможливо відкачати,

вони відходять самі. Так і трапилось. А 1980 р. частина брала участь у

боротьбі з паводком в області. Олександр Олександрович розповідає, що сам

приймав тоді рішення терміново підняти всю бригаду, оскільки в окрузі його

довго узгоджували. За це пообіцяли зняти з посади, але коли інформація

через обком Компартії дійшла до самого керівника СРСР Л. Брежнєва, той

дав згоду. Сюди прибув командувач Київським військовим округом,

командир бригади і його підлеглі були нагороджені за порятунок людей.

Кіровоградців тоді військові машини “Урали” перевозили на роботу і з