Вершники на Інгулі

колишнього Генерального писаря, в той час, як В. Лободаєв вважає, що для

цього немає підстав. Невдовзі в Німеччині Полтавець деякий час

співробітничає із Вишиваним (Габсбургом), який 1918 р. на чолі Українських

січових стрільців кілька місяців перебував у Єлисаветграді. 1923 р. у

Мюнхені виникло Українське національне козаче товариство, ініціатором і

отаманом якого став Полтавець-Остряниця. Організація поставила за мету

об’єднання лицарсько-національного, активного і творчого вояцтва,

виховання свідомих борців за волю свого народу задля відродження

Української держави шляхом “установлення Національної Диктатури,

опертої на національне Козацьке Військо”, “створення здорового середнього

національного торговельного класу”, українізації. Товариство, яке невдовзі

перейменували в Українське вільне козацтво, Іван Васильович очолював по

202

1932 р. Серед наступних його отаманів був генерал М. Омелянович-

Павленко.

Після вбивства чекістом Шварцбардом Петлюри Полтавець

претендував на посаду Головного отамана Армії УНР, згодом – на гетьмана

(навіть проголосив себе ним, за що звинувачувався в розколі гетьманського

руху). Це йому було потрібно для об’єднання консервативної частини

еміграції задля боротьби за незалежну Україну з гетьманською авторитарною