Вершники на Інгулі

боротьбі з українськими, білими, іноземними частинами, народними

203

загонами. 16 квітня 1919 р. до Єлисаветграда прибув ескадрон Тверських

кавалерійських курсів, започаткувавши місцевий радянський військово-

навчальний заклад. Його переведення з іншої держави зайвий раз

засвідчувало військову, фактично, окупаційну, присутність Росії в Україні,

яка першій не підпорядковувалася ще з листопада 1917 р. Водночас, це

ілюструвало, очевидно, побоювання у відсутності в Центральній Україні

своєї потенційної кадрової бази викладацько-курсантського складу. Адже

місцеве населення передовсім підтримувало селянські повстанські загони та

українські частини. В останніх та в білогвардійських підрозділах переважно

воювали офіцери й випускники колишнього ЄКЮУ – ЄКУ.

Зрештою, після укомплектування 2-х ескадронів розпочалися заняття,

які проводились нерегулярно, оскільки курсанти несли сторожову охорону в

місті. Їм одразу ж довелося взяти участь в боротьбі проти недавнього

союзника – григор’євців, з котрими за кілька місяців до цього, як йшлося

вище, більшовики спільно обговорювали план перевороту в місті.

Відмовившись виконати наказ вирушити навесні 1919 р. до Бесарабії,

командир

6-ї