Вершники на Інгулі

випускник академії Генштабу (при якій став професором) підполковник

102

П. Гейсман, у майбутньому – генерал від інфантерії, начальник Казанського

військового округу. Свого часу відрядженим до кавучилища підпоручиком

(згодом – поручик, капітан), був майбутній голова повітової земуправи

М. Скляревський, звільнений з військової служби у званні підполковника

1889 р. А першим його навчальним військовим закладом був 1-й

Московський кадетський корпус.

Членами опікунства ремісничо-грамотного училища і ради товариства

поширення грамотності та ремесел були викладач ЄКЮУ П. Долинський та

М. Рахубовський, який, зокрема, 1882 р. запропонував видавати та

поширювати книги для широких верств населення, зокрема, ремісників. На

сестрі живописця, гласного місцевого земства І. Похитонова 1870 р.

одружився викладач училища, офіцер Л. Фессінг, син якого Олександр

Загаров очолюватиме театри: державний драматичний у Києві (1918 р.),

Львівський “Руська бесіда”, Ужгородської “Просвіти”, буде головним

режисером Першого державного драмтеатру ім. Т. Шевченка (1919 р.),

виступатиме на захист української мови в Західній Україні в 1920-х рр., стане

заслуженим діячем мистецтв РРФСР. Серед його постановок – “Гріх”

В. Винниченка, “Кам’яний господар” Л. Українки, “Сон”, “Ян Гус”,