Вершники на Інгулі

“Сотник”, “Тополя” за Т. Шевченком, “Ревізор” М. Гоголя, “Отелло”

В. Шекспіра. Грав у театрі й кіно. Із 25.08.1908 р. до училища направлено для

викладання гвард. артил. капітана Любенського, уродженця Єлисаветградщини

1875 р., випускника кадетського корпусу, артилерійських училища та

академії (з додатковим курсом, із занесенням імені на почесну мармурову

дошку академії). Директор приватного училища Крижанівський просив

1911 р. повітового інспектора народних училищ дозволити викладати

офіцеру 5 уроків математики в п’ятому класі. При цьому керівник закладу, як

колишній викладач кавучилища, підкреслював високий рівень постановки

там навчального процесу. Дозвіл на викладання Любенським за

сумісництвом надали. За станом на 1913 р. він був підполковником. Змінним

103

офіцером, потім викладачем, скарбником (на 1909 р. – штаб-ротмістр)

училища був Є. Величковський, який свого часу служив у драгунському

полку. Його син Анатолій, колишній білогвардієць, у паризькій еміграції

працював нічним водієм, відобразив свої дитячі враження (сім’я мешкала в

училищі):

…Солнце пахло летом,

О христолюбивом

Ветерок – сиренью.