Вершники на Інгулі

робітничий технікум, брав участь в розробці проекту електростанції.

У пам’яті А. Тарковського закарбуються дитячі враження про початок

Першої світової війни: “Дядя Володя (чоловік тітки Віри, згаданий свідок на

весіллі його батьків Ільїн. – С.Ш.) разом з армією Самсонова загинув у

Мазурських болотах… Він утонув у болоті…” (1945 р., оповідання

“Горобина ніч”) та “І де вони, ці мазурські болота?” (1966 р., вірш “Тоді ще

не воювали з Німеччиною”).

Під час викладання військових дисциплін в ЄКЮУ одним із авторів

“Військового збірника”, випускником академії Генштабу, капітаном

О. Неверовським вийшов його посібник “Виховання і навчання кавалерії.

Книга для кавалерійських офіцерів та юнкерів” (1874 р.). Через 15 років він

стане генерал-майором Генштабу і начальником Тверського козачого війська.

Викладати тактику в училищі капітан Ф. Сіверс прибув, маючи бойовий

досвід. Єлисаветград залишив 1888 р., після чого найголовнішими віхами

його кар’єри стали командування дивізією, полком, керівництво Сибірським

автономним краєм, штабом Віленського військового округу. Кінець його

життя був чимось подібний до О. Самсонова. Поразка його армії у тій же

Східній Пруссії із великими людськими втратами 1915 р. привела до зняття з

посади і самогубства. Кілька років служив у ЄКЮУ доброволець сербсько-

чорногорсько-турецької війни (командував сербським батальйоном),