Вершники на Інгулі

облаштування приміщення для чоловічої прогімназії, з побудови других

поверхів громадського зібрання та чоловічої гімназії, із влаштування

міського водоводу. На урочистому обіді з нагоди відкриття останнього

1893 р. священик о. М. Парфенов назве О. Родкевича першим і головним

помічником О. Пашутіна в цій справі і запропонує вшанувати його пам’ять

вставанням. Його син Микола закінчив військові гімназію та

Костянтинівське училище, академію Генштабу, 19 років служив у

єлисаветградському училищі. Входив до благодійного товариства. Навесні

1904 р. після направлення Самсонова на війну Родкевич став в. о. начальника

ЄКУ. Його дружина була опікуншею місцевої громади сестер милосердя

Червоного Хреста. Згодом полковник керував Одеським кадетським

закладом, корпусом у світовій війні, став генерал-лейтенантом, викладав у

Одеській артшколі в радянські часи. 1931 р. засуджений до заслання у справі

“Весна”. Помічником інспектора служив підполковник О. Карпенко. У часи

Скоропадського його призначать інспектором кавучилища, а в радянську

добу – помічником начальника кінної школи.

Чудовою в своєму роді людиною, відомою всьому місту, називає в

книзі “Скалки дзеркала” москвичка Марина Тарковська підполковника

артилерії, викладача фізики і електротехніки кавучилища Олександра Гусєва.

1901 р. він одружився на Ользі Рачковській, після чого зняв квартиру на