Вершники на Інгулі

населений пункт, центром якого “було старе кавалерійське училище, в

котрому навчалося поряд з іншими багато поляків”.

Безпосередньо теоретичні знання і практичні навички майбутнім

артилерійським офіцерам кавалерії давали педагоги училища, які мали

ґрунтовну освіту, досвід служби. Символічно, що серед викладачів першого

періоду підготовки кавалеристів у Єлисаветграді були українські громадські

діячі М. Федоровський та М. Новицький. Важливе місце в штабній структурі

закладу займала посада інспектора класів. Саме після перебування на ній

почав виконувати обов’язки начальника училища полковник В. Лишин. До

нього інспектором класів працював полковник М. Родкевич, про батька якого

згадував брат корифея театру Михайло Тобілевич: “Тут, у Єлисаветграді,

99

посаду справника, а разом і поліцмейстера, одбував О.І. Родкевич

(М. Кропивницький писав, що спочатку на таку посаду він прибув із Вільно

до повітового Бобринця), котрий давно уже знав Івана Карповича, як

розумного працівника і безперечно чесного чиновника, котрому можна без

страху довірить все. Він і перевів Івана Карповича із повітового суду на

посаду секретаря міської поліції”. (Разом їх перевели невдовзі до Херсону.)

Родкевич-старший у різний час був також гласним міської думи, заступником

голови товариства поширення грамотності та ремесел, входив до комісій з