TextBook – Хм-м-м… Уявляю.
– Отож-бо, що тільки уявляєш! А їм жити доводиться.
– А чинний гетьман?..[27]
– А-а-а, братику, хай йому грець! Апостол є гетьманом напівформально, він в основному лише підсолоджує гіркоту, що ллється з Московії на Украйну, тоді як козацьким серцям обридли недоїдки з царського столу. Бути панами у себе вдома, а не жалюгідними підпанками у московитів на побігеньках – от чого насправді хочуть люди!
– То ви певні в успіху?
– Кошовий Іванець казав, що всі запорожці тільки й мріють, як би мій шляхетний батько повернувся на батьківщину та відновив тут старі – домосковські порядки.
– Дай-то Боже!..
– Дай Боже, братику…
Знов випили.
– Послухайте, гетьма…
– Цить, дурнику!!!
Один з козаків скроїв таку лячну мармизу, що інший аж перелякався.
– Не смій мене так називати на людях…
– Але ж!..
– Що – «але ж»?! Гадаєш, серед місцевих людиськів немає московських шпигунів?! Або жити стало легше, якщо у Петербурзі замість царя на престолі сидить цариця Анна?![28] Можеш не сумніватися, братику: Таємна розшукових справ канцелярія під керівництвом Ушакова працює ще завзятіше, ніж колись.[29]
– Але ж ви називаєте мене не Каролем, а Кирилом, чому тоді…
– Братику, братику! Не вистачало ще, аби і тут тебе називати на польський манер – ну, подумай лишень, як воно виглядатиме?! До того ж, ти вживаєш не моє ім'я, а титул. Це занадто небезпечно.
– Ви так гадаєте?
– Кириле, послухай-но…
– Гаразд, переконали.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Орлі, син Орлика» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 6 Від Парижа до Варшави“ на сторінці 3. Приємного читання.