Де Брусі прискорив ходу, наздогнав персіянина й тихо гукнув:
– Месьє Даріуш?..
– Прошу?..
– Месьє Даріуш, вже вкотре хотів спитати вас…
– Тихіше, будь ласка, – прошепотів персіянин, – адже, враховуючи інтенсивну торгівлю, налагоджену між Малою Азією і Францією, мову вашої країни тут розуміємо не лише ми з вами, а й багато хто ще.
Де Брусі озирнувся на всі боки, проте поблизу них не було нікого: решта людей зосередилася або ж далеко попереду, або позаду.
– Нас ніхто не чує, месьє Даріуш.
– Ви певні?..
– Але чому ви вперто…
– Ніч тиха, наші голоси лунають далеко – ось чому.
– Ну, гаразд. І що ж ви пропонуєте?
– Перейдіть на іншу мову.
Де Брусі подумав трохи, потім погодився:
– Гаразд, якщо так, давайте розмовляти турецькою.
– О Великий Аллах!!! Тут, у Малій Азії?! Шановний месьє, про що ви думаєте?! Адже і турецька, і татарська, і грецька, і фарсі для тутешніх караванників є рідними з дитинства!.. Не кажучи вже про арабську – адже всі правовірні читають один і той самий Коран.
– І ви також знаєте усі ці мови?
– Аякже! З дев'яти років.
– Ну-у-у… тоді не знаю, – француз трохи подумав і обережно запропонував: – А може, латина?
– Загальноєвропейська мова, на якій написано Біблію?! Ото вигадали!..
– Що ж тоді робити?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Орлі, син Орлика» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 5 Перипетії купецького життя“ на сторінці 6. Приємного читання.