Капітан розчаровано кивнув, потім уважно оглянув капелюха (Неплюєв пхнув товариша кулаком у бік) і промимрив:
– Що ж… Лист – це я розумію… Роз-зу-мі-ю-у-у… Лист… Так, це важливо. Ду-у-уже важливо…
– Так-так, Вишняков залишиться тут, зі мною, – енергійно кивнув Неплюєв.
– Ну, то і я залишуся, – усміхнувся швейцарець.
– І ти?!
– Ну-у-у, ясна річ!
– А як же Базель?! А ці… як їх?.. Базельки… О – базелінки!..
– Базеліянки!!!
– Це сміш-шно!..
– Г-ги-и-и!..
Обидва резиденти розреготалися власному жартику, зате Хаґ раптом посерйознішав:
– Вони зачекають, нічого… А от я згадав-таки про одну справу… Про ду-у-уже важливу справу…
Він торкнувся капелюха і якось ідіотично всміхнувся.
– Що за справа така? – немовби так собі, між іншим поцікавився Неплюєв.
– А-а-а, отож, що справа!..
– Н-ну?..
– Е-е-е, ні-і-і, – швейцарець рішуче мотнув головою, – забагато знати хочете!
– А все ж таки?..
– Мені декого треба побачити тут, у Стамбулі.
– Кого саме?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Орлі, син Орлика» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 4 Зрада Каштана ХаґА“ на сторінці 16. Приємного читання.