TextBook – Так-так, хоча я намагаюся утримуватись якнайдалі від подібних справ, але навіть до мене доходили дивні чутки про таланти ваших вихованців-розвідників.
Григорій мовчки вклонився. Тоді маркіза поставила питання руба:
– Хто вони – ваші люди?
– А от про це вашій світлості дізнаватися не варто.
– Чому?
– Бо ваша світлість не є членом таємного кабінету «Секрет короля».
– Отже, Його Величності ви все ж таки довіряєте більше…
– Природно. Проте члени «Секрету короля» знають лише імена ключових людей моєї мережі, а от яким чином на них виходити і тримати з ними зв'язок – про це відомо лише мені одному.
– То що, навіть Його Величності?!.. – знов обурилася маркіза.
– Я щиро хочу, щоб мережа моїх агентів працювала на забезпечення інтересів Франції. Проте якщо піду у відставку, то «Секрет короля», а разом із тим і Його Королівська Величність будуть позбавлені дуже цінної інформації. Занадто цінної в умовах майбутньої війни – я би навіть так сказав.
– Отже, війна розпочнеться неодмінно?
– Так.
– За участю Франції?
– Як же без нас!.. – щиро посміхнувся Григорій.
– І у цій війні ви хочете битися на стороні Франції?
– Природно.
– Більше того – намагаєтеся забезпечити широке інформування таємного кабінету «Секрет короля» щодо стану справ у наших союзників?
– Так. І не тільки у союзників – у ворогів також!
Тепер у кімнаті запанувала настільки напружена мовчанка, що аж вухам зробилося боляче. Нарешті маркіза де Помпадур мовила:
– Гаразд, люб'язний шевальє, я зроблю все від мене залежне, аби вплинути на Його Королівську Величність Луї П'ятнадцятого у сприятливому для вас ключі. Гадаю, ви залишитеся при справах. Проте цей талісман…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Орлі, син Орлика» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 8 Доленосні дарунки“ на сторінці 17. Приємного читання.