TextBook – Чому ж?! Невже граф Орлі де Лазіскі не настільки хоробрий, як капітан Густав Бартель, і не в змозі захистити самого себе?
– Я хоч зараз готовий за допомогою шпаги боронити і свою честь, і усіх скривджених, проте лише у двобої проти людей.
– Невже вам протистоїть армія привидів? – здивувалася маркіза.
– Звісно, ні.
– Тоді як вас розуміти?
– Якої думки ваша світлість про цілу імперію?..
– А-а-а, он ви про що! – Вона ледь помітно кивнула. – Так-так, я зовсім забула: головним вашим ворогом є Росія, а не якісь там окремі персони.
– Не зовсім так: моїми непримиренними ворогами стають ті з людей, які всіляко шукають ласки в очах правителів Московії.
Почувши останнє слово, маркіза скептично посміхнулася, проте промовчала.
– Таких стає дедалі більше, до того ж вони дістають занадто потужну підтримку московських царів. Погодьтеся, ваша світлосте, боротися проти них просто безглуздо, – констатував Григорій.
– Невже російських агентів більшає навіть тут – у самому серці Франції?
– Іноді достатньо думки однієї людини. Слово шляхетної персони може важити надто багато, особливо якщо персона ця має шляхетного прадіда, який полюбляв підкреслювати: «Держава – це я!»[52]
– Ви на що се натякаєте?! – Здається, уперше під час нинішньої аудієнції маркіза розсердилася по-справжньому.
– Я не натякаю, а стверджую, що після провалу польської справи Його Королівська Величність Луї П'ятнадцятий розчарувався не тільки у королеві Марії Аделаїді, але й у політиці як такій…
Побачивши, що маркіза де Помпадур знов збирається щось сказати, Григорій поквапився уточнити:
– Уклінно прошу вашу світлість не сприймати мої слова як особисту образу чи осуд, ба навіть як натяк на ваші стосунки з Його Королшською Величністю. Проте кому як не вам знати, що французький монарх прагне лише одного: легкого приємного товариства і необтяжливих розваг!..
– А якщо я вмію щедро обдарувати цим Його Королшську Величність, що у тому поганого?! – обурилася маркіза.
– Та абсолютно нічого!
– Тоді як зрозуміти…
– А так і розуміти, що обов'язків правителя з Його Королшської Величності все ж таки ніхто не знімав.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Орлі, син Орлика» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 8 Доленосні дарунки“ на сторінці 15. Приємного читання.