Розділ «Глава 8 Доленосні дарунки»

Орлі, син Орлика

– Так-так, я добре пам'ятаю пророцтво тієї ворожки… м-м-м… Ну от – забувся зовсім! Як там її звали, не підкажете?

– Мадам Феліція.

– О-о-о, точно, точно – мадам Феліція! Саме так.

Григорій завбачливо удав забудькуватість, хоча йому було відомо значно більше: наприклад – розмір пенсіону, який маркіза регулярно сплачувала прозорливій ворожці.[51]

– Отже, люб’язний графе, ставши королевою Франції, бодай і некоронованою, я таки досягла, чого прагнула. Відколи ж набула нинішнього статусу, ми неодноразово зустрічалися при дворі, проте ви жодним чином не натякнули на нашу найпершу зустріч, що відбулася понад два десятиліття тому, – хоча жінці лячно визнавати подібні речі…

Маркіза підібгала гарненькі губки й кинула побіжний погляд на величезне дзеркало у вибагливій рамі, що займало значну частину протилежної стіни.

– Ваші безперечні таланти вразили мене ще тоді, – кивнув Григорій, зробивши вигляд, що невірно зрозумів співрозмовницю. Маркіза ледь помітно, але самовдоволено посміхнулася й констатувала:

– Звідси цілковито логічний висновок: ви маєте надважливі причини, щоб саме зараз, а не раніше чи пізніше, витягнути з різьбленого футлярчика на світ Божий та пред’явити мені свій секрет – засушену троянду. То скажіть нарешті, що сталося? Яким чином хочете скористатися з необережної обіцянки, що її маленька Жанна-антуанетта Пуассон дала колись шведському капітану Густаву Бартелю?

– Ваша світлість невірно зрозуміли мене.

– Тобто?.. – здивувалася маркіза.

– Я не прагну нічого, тільки торжества справедливості.

Вона мовчки очікувала на продовження, тож Григорій повів далі:

– Захистивши маленьку дівчинку від паризьких грабіжників, я повівся згідно із законами лицарської честі. Грішно вимагати плату за подібні речі, бо подібна поведінка з лицарством абсолютно несумісна.

– Як тоді зрозуміти ваш нинішній вчинок? Адже вибудувана вами інтрига із засушеною трояндою…

– Я просто розраховую на увагу до моєї справи та неупередженість з боку вашої світлості, не більше.

– Ото й усе?

– Ото й усе.

– Невже?

– Так.

Помовчали.

Сторінки


В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Орлі, син Орлика» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 8 Доленосні дарунки“ на сторінці 13. Приємного читання.

Запит на курсову/дипломну

Шукаєте де можна замовити написання дипломної/курсової роботи? Зробіть запит та ми оцінимо вартість і строки виконання роботи.

Введіть ваш номер телефону для зв'язку, в форматі 0505554433
Введіть тут тему своєї роботи