пульсувало у його свідомості: без "основного пакета" суттєво
покращити своє життя йому не вдасться, а взяти грошей на цілий пакет
йому просто ніде. Від усвідомлення цієї простої істини він дратувався й
перешерстив новоприбулу команду призовників із такою суворою
прискіпливістю, ледь набравши два потрібних десятки, що й приятель-
капітан аж гмикнув: "Справді, і-пєцкі!"
Повертаючись на заставу, старший прапорщик завважив, що
пікетувальників-матюкальників стало в рази більше. Перехожі йшли
повз транспаранти, не звертаючи на них жодної уваги, а наряд
дорожньої міліції, що чергував трішечки осторонь, байдуже ігнорував
запозичені з тюркської ненормативні слова. Їх вочевидь цікавило дещо
інше, і знайти те можна було не на тротуарах, а лише на проїжджій
частині вулиці. "Тут щодня грудьми рубіж закриваєш, а вони... Тьху", —
подумки плюнув Петренко й відвернувся.
Вдома Валентина зустріла його словами:
— Слава Богу, я вже почала хвилюватися!
— Та з якого дива? – не зрозумів прапорщик.
— Так вже другий день по телевізору передають про масові
демонстрації в Ганську.
Знаючи, що люба дружинонька полюбляє вмикати громадське
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Польовий командир» автора Батурин С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 53. Приємного читання.