65
— Не знаю, — кудись у вікно кинула Клавка.
— Слухай, — не витримав гри представник президента
Далекосхідної республіки в районі ім. Лазо. — Я за собою провини не
відаю. Я до вас завжди по-доброму. Я ж його кликав до нас,
пояснював. Перед ним такі перспективи відкривалися, депутатство!
Для чого йому всі ті ігри в Далекосхідну Україну?
— Не знаю, — відлунням повторила Клавдія, не дивлячись на
Вонга. І він, і вона почувалися ніяково.
— Ми пізніше зайдемо, — вичавив лівон і позадкував до дверей.
Його супутник — за ним.
...Якщо живеш у тайзі, від контактів з нею жодним чином не
убезпечишся: то тигр десь неподалік з'явиться, то вовк, а якщо рись
курча з двору потягне, то це взагалі звичайна справа...
А ведмедів там у десятки разів більше, ніж тигрів, недарма ж
саме їх звуть хазяями тайги.
Один невдатний "хазяїн " років тридцять тому збудував собі
барліг просто на В'яземському військовому полігоні. А коли він надумав
перекимарити в ньому місяців із п'ять до нової травички, заліз
всередину й задрімав, над головою загахкали гармати калібром у сто
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Польовий командир» автора Батурин С. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „читати“ на сторінці 139. Приємного читання.