Польовий командир

нечутно оточувати дичину, мовчки сидіти годинами в засідці — ти

безпорадна лялька. Переяславці — з іжевськими й тульськими

рушницями, з різними холандами й манліхерами, однозарядними й

автоматичними, дідівськими й надсучасними, а дехто й з нарізними

карабінами — нечутно оточили Шульженкову хату й взяли на приціл

гвардійців — кожен свого. Коли Ванька-Вонг з його помічником

підійшов до вантажівки, йому в груди устромився промінь лазерного

прицілу.

— Що тобі тут треба, Ванько? — гукнули з-за паркана.

Лівони наїжачилися в бік променя автоматами. І одразу на тілі

"представника президента" з'явилися ще три сліпучих лазерних точки,

а яскраві лінії простяглися до нього з різних боків.

— Ви оточені, Ванько, — повідомив той само голос, чий — Вонг

розпізнати не зміг.

— Це беззаконня, — видавив він.

— А заарештовувати наших депутатів — законно? — поцікавився

невидимка.

— Кидайте зброю та виходьте по одному з піднятими руками, —

по-кіношному заявив Вонг.

Якби все це відбувалося тижнів зо два по тому, усю Вонгову