Повисували голови із-за комина, визирають.
А він знову:
- А де ж ваші, діти, тато та мама?
Переглянулись діти: зовсім не страшний. Одказали чемно: там і там.
Далі осміліли:
- Це ви прийшли до нас того, що ми вас кликали?
- Того ж, того.
- Ви мороз?
- Мороз.
Пошепотіли діти між собою та вже й у іграшки з морозом.
- А ви ж не поморозите нашої пшениці? - хлопчик.
Сміється Мороз:
- Як дасте куті з медом, тоді не поморожу.
Дівчинка й собі:
- А ви нас не подавите? - Та й сховалась за комин, прищулилась і язичок прикусила: слухає.
- Ні, діти, я таких не давлю.
Сидить на лавці, жартує, гостинцем манить дітей з печі, що в лісі у зайця одняв.
Осмеркло.
Аж і батько в хату:
- А хто це тут гомонить із вами?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оповідання» автора Васильченко С.В на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „МОРОЗ“ на сторінці 2. Приємного читання.