TextBook За гомоном про його, було, забули, далі хтось побачив:
- Гляньте, Мишко і досі в нас!
- Мишко! Як же ти додому підеш! Чуєш, що то надворі? Там десь, певне, твій папа та мама скрізь бігають та шукають тебе.
Мишко низько схилив голову. Один - ближче до його, придивився: котяться дві сльозини в Мишка, як той горох, по лицю.
- Еге-ге! Та він, сукин син, чи не голодающий!
Мишко затулився драним рукавом і гірко заплакав:
- Я без-при-тульний...
Всі од каміна, обступили, дивляться:
- От тобі й папаша з мамашою!
- От тобі й каша з молоком, і чай внакладку з булкою. Старші суворо до його:
- Чому ти зразу не казав цього, нащо брехав?
Мишко витер до сухого очі полою, насунув свою будьонівку на голову, важко зітхнув, мовчки пішов до дверей.
Стало жаль:
- Куди ж ти, Мишко, ми ж тебе не виганяємо! Зажди...
- Що ж його робити?..- Почали щось між собою шепотіти.
Хтось із дівчат голосно запротестував:
- Хто його знає, що воно за хлопець, може, обікраде вночі, як той босяк Володькін, та й утече.
Один спалахнув:
- Та яке ти маєш право так на його казати? Ти докажеш?
Галя спохватилась:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Оповідання» автора Васильченко С.В на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „ПРИБЛУДА“ на сторінці 6. Приємного читання.