Не одну нічку
Та й не годиночку.
Ой, висить Байда та й гадає,
На вірного свого Джуру споглядає,
На свого Джуру молодого
І на свого Коня Вороного:
«Ой, Джуро ж мій молодесенький,
Чи обіцяв, що будеш мені та й вірнесенький?»
А Джура ж на господаря свого споглядає
Та й сльози за муки його проливає.
Прийшов до нього Цар Турецький:
«Ой, що ти бачиш, Байдо молодецький?»
«Бачу, Царю, три дубочки,
А на тиx дубочкаx сидять три Голубочки!
Дозволь, Царю, лучка взяти,
Щоб тобі на вечерю Голубочків зняти?»
Цар на теє головою киває,
Голубочків підстрелити Байді дозволяє.
Чергова дурість: давати лук зі стрілами повішеному ребром на гак – що за безглузді вигадки?! Які ще голуби на вечерю з рук засудженого на смерть?! І до речі, звідки міг узятися на місці страти джура-зброєносець?! Не було при Вишневецькому ніякого джури і близько!..
Однак передчуваючи скору розв’язку сюжету, Сулейман продовжував мовчати. Галерники ж дружним хором доспівали закінчення своєї відчайдушної дикої пісні:
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Кинджал проти шаблі [Серія:"Історія України в романах"]» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Частина ІІ Княжич із Вишнівця“ на сторінці 90. Приємного читання.