Скінчивши з одним возом, він підійшов до чорного отвору шахти і, мов у колодязь, гукнув:
– Повертайся, повертайся, хлопці!
З глибини вилетів придушений голос:
– Ніби все вже!
– Винось динаміт, та обережніше!
Кіндрат, заклопотаний біля першої пари коней, скинувся від цих слів:
– А куди ти його покладеш, динаміт отой?
– До тебе, Кіндрате, коні у тебе плохенькі.
– Ого, плохенькі. – І для більшої переконливості грізно прикрикнув на сірого, що губами тягся за буряком: – Стій, кабардинець чортів! Не знаєш ти цього орла: і кісток не збереш.
Але «орел» з розбитими старечими ногами і наростами на колінах, діставши нарешті з Кіндратових рук буряка, мирно захрумкав.
Од селища чвалом прискакав Василь Моренко і, з розгону приклавши руку до кашкета, по-військовому чітко проказав:
– Загін білих вирушив з Оленівки!
Гордій Байда допитливо глянув йому в бистрі очі.
– Скільки?
– Чоловік п'ятсот красновців. Ідуть просто на Калинівку.
– П'ятсот чоловік?
Василь засовався на сідлі.
– Ну, як не п'ятсот, так чотириста, як завгодно!
– Сам рахував?
– Робітників питав. Кажуть, і батарею бачили.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Без козиря (збірник) [Серія:"Історія України в романах"]» автора Панч П.Й. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Облога ночі Роман“ на сторінці 109. Приємного читання.