– Хорунжий Омелька Пугачов…
– Ага, Омелька Пугачов… – вимовляючи ім'я зухвалого бунтаря, імператриця прислухалася до його звучання, потім ще якийсь час слухала шелест навколишніх дерев. – То як, Степане Івановичу, чи багато хто пішов за самозванцем?
– З огляду на те, що незадовго перед цим яїцьке козацтво було охоплене бунтом, до того ж підтриманим місцевою голотою з башкирів – охочі примкнути до новоявленого заколотника знайшлися. У всякому разі, у мене є записи, що приблизно передають зміст указу самозванця, зверненого до яїцького козацтва й неодноразово зачитаного в хуторах і містечках, що впали до його ніг.
– Он як?!
– Саме так, Ваша Імператорська Величність. На жаль, заколот поширюється, і ми поки що неспроможні зупинити його поширення.
– І що тепер?
– Наскільки я можу припустити, одержавши ряд дрібних перемог місцевого значення, нині бунтівники пішли походом на Оренбург. Швидше за все, місто потрапить в облогу. Навряд чи вона буде успішною, але…
– Але?..
– Усе в цьому світі перебуває у владі Божій.
– Ти от що, Степане Івановичу… Ти на Бога своїх власних промахів не звалюй!
Ліричний настрій імператриці розвіявся зовсім. Роздратована огидною звісткою, вона говорила сухо, уривчасто, з неприхованим презирством.
– Так хіба ж я один винуватий!..
– Звісно ж, не ти один, але хоч на тебе я могла б розраховувати?!
– Ви можете розраховувати на мене і нині, й надалі.
– А от зараз перевіримо… Кажи негайно, звідки взявся цей бунтівник і що він взагалі собою являє?!
– Будь ласка, Ваша Імператорська Величність! Отже, хорунжий Омелька Пугачов походить із донських козаків. Брав участь у Семилітній війні в нашому війську, потім був відряджений до Польщі…
– Куди, куди?! – миттю насторожилася государиня.
– До Польщі, Ваша Імператорська Величність, з метою піймання старообрядників, що втекли туди.
– Ах, он як…
– До цієї теми ми ще повернемося, – Шешковський ледь помітно вклонився й продовжував. – Отже, після повернення в діючу армію Омелька Пугачов брав участь у війні з турками, зокрема, виявив дива хоробрості при взятті Бендер. Але коли потім у нього нібито почали гнити ноги й груди, він попросився у відставку.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пустоцвіт [Серія:"Історія України в романах"]» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 19 Прохідний пішак“ на сторінці 8. Приємного читання.