– На мій найглибший жаль, Ваша Імператорська Величність, нічого нового про цю саму князівну Тараканову…
– От-от! Князівна Тараканова – так звуть цю особу?
– За наявними у нас відомостями, її звуть саме так. Однак, хоч як глибоко мені шкода, на цьому відомості про таємну спадкоємицю Петра Великого вичерпуються.
– Але ж те саме ти доповідав мені й минулого разу?!
– Цілком справедливо, государине.
– Але ж це було…
– Це було більше трьох років тому, Ваша Імператорська Величність.
– І за ці роки?..
– Що поробиш, граф Розумовський гранично обережний. Якби він побільше розповів цьому пихатому індикові Радзивіллу!..
– А чи існують інші способи вивідати бодай щось про цю саму князівну Тараканову?
– Іншим способом було допустити втечу з-під варти бунтівника Омельки Пугачова… – Шешковський глянув спідлоба на імператрицю й додав обережно: – І от бунтівник втік, тож навіть це нещастя незабаром обернеться на краще.
– Це чому?!
– Ми розраховуємо, що в такому випадку князівна Тараканова швидко виявить себе.
– І що ж?..
– Наш розрахунок поки що не виправдався, – гірко зітхнув начальник Таємної експедиції.
– Степане Івановичу, Степане Івановичу! Скільки ж нам іще очікувати накажеш?!
Шешковський тільки руками розвів.
– І це вся твоя відповідь?! – у тоні імператриці відчувалася перцева гіркота.
– Зрозуміло, ні!
Государиня глянула на начальника Таємної експедиції з потаємною надією.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пустоцвіт [Серія:"Історія України в романах"]» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 19 Прохідний пішак“ на сторінці 11. Приємного читання.