TextBook – Є.
– І хто ж він?
– Вона…
– Вона, пане коханку?! Знов жінка?! – останнє слово князь вимовив дещо презирливо.
– Так.
– При цьому ви заздалегідь упевнені в її лояльності до Конфедерації, до Речі Посполитої і…
– Головним чином і насамперед, у повній лояльності до мене, а потім уже і до всіх інших.
– Он як?! І хто ж ця чарівна незнайомка?
– Моя племінниця.
– Тобто?! – руді брови князя зметнулися під саму чалму. Радзивілл позадкував до свого дивана і, ледь не спіткнувшись, повільно опустився на нього.
– Моя племінниця, князю. Дочка мого старшого брата Олексія Розумовського й російської імператриці Єлизавети Петрівни. Попрошу зазначити – пряма спадкоємиця російського імператора Петра Великого, а не німецька принцеса із зубожілого роду, яку ви іменуєте знахабнілою німкенею, до того ж слабкою до…
Тут Радзивілл нарешті проковтнув клубок, що підкотив до горла, і прохрипів:
– Звідки вона взялася, ця ваша племінниця?
– Ясна річ, звідки: її народила покійна імператриця Єлизавета Петрівна, що перебувала в морганатичному шлюбі з…
– Але ж, пане коханку, чому про існування цієї вашої племінниці дотепер не було відомо?!
– А ви думаєте, вона б довго прожила на волі… або взагалі прожила б, якби про її існування було відомо всім і кожному?! – відповів новим запитанням Розумовський. – Тепер, коли Барська конфедерація от-от зорганізується, думаю, настав час явити світові мою племінницю, оголосити законною імператрицею російською і звести на престол замість Катерини Олексіївни. Отоді, наймиліший князю, вже точно ніхто не посміє зачепити ні вашу Конфедерацію, ні Річ Посполиту, ані мою Гетьманщину!
Кирило Григорович підвівся зі свого пуфика, повільно підійшов до дивана. Тепер він нависав над господарем палацу.
– Тож, дорогий мій князю, хоч я й не збираюся вступати у вашу Конфедерацію, однак хочу зробити власний внесок у нашу спільну справу. Думаю, після сказаного я можу розраховувати на дещо більшу повагу конфедератів і до себе, і до моєї племінниці – майбутньої імператриці російської?
– О так, пане коханку, так, ясна річ! – промимрив Радзивілл. – Але де ж можна було б зустрітися з вашою вельмишановною племінницею?
– А от про це, дорогий князю, варто подумати!
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пустоцвіт [Серія:"Історія України в романах"]» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 17 Радзивілл, князь литовський“ на сторінці 7. Приємного читання.