– Втім, я теж не поляк, але до Конфедерації приєднуюсь… Хто б міг очікувати, а? А, пане коханку, хто б міг очікувати?..
Не зовсім зрозуміло, що так розсмішило Радзивілла в його власних словах, однак відкинувшись на валик дивана, він зареготав ще голосніше. Зареготав настільки оглушливо, що Кирило Григорович насилу стримав бажання затиснути долонями вуха.
– Почуте від вас, князю, перевершує всі мої очікування, – мовив Розумовський, коли господар угомонився. – Дозвольте поцікавитись, яка мета створення… Барської конфедерації… Сподіваюся, ви дозволите називати це угруповання саме так?
– О так, так, зрозуміло, дозволяю! Барська конфедерація: кращої назви не придумав би навіть я.
– То все-таки: які цілі переслідує…
– Все просто, пане коханку, все геть просто й очевидно!
Незважаючи на досить важку комплекцію, Радзивілл легко підхопився з дивана, заклавши руки за спину, пройшовся взад-уперед, потім оголосив з пафосом:
– Настав час захистити багатостраждальну Річ Посполиту від безперервного злісного втручання в її справи російської імператриці, цієї вкрай знахабнілої німкені, яка до того ж страждає патологічною нестриманістю до чоловіків! Оскільки польський король забезпечити такий захист не в змозі, цю священну місію й візьме на себе Конфедерація. Всі патріоти знатних і уславлених польських сімейств зберуться під нашими прапорами.
У цю мить ледь помітна тінь пробігла обличчям князя, і він вже без пафосу, але з ледь приховуваним роздратуванням проскреготав:
– Навіть Чарторийські[16] – і ті!..
– Я розумію ваші почуття, князю, – несміливо мовив Розумовський.
– Втім, тепер не час згадувати старі чвари. Ми виступимо проти російського засилля всі разом, пліч-о-пліч. У цьому запорука успіху, пане коханку! І перемога буде за нами.
– Але чи зумієте ви перебороти перешкоди на вашому шляху?
– Які ще перешкоди? – миттю нашорошився князь. – Якщо ви про незначні протиріччя між окремими шляхтичами, то вони відкладаються до повної і швидкої перемоги над ворогом…
– На жаль, я про інше.
– Про що ж, дозвольте поцікавитись?
– Як вам має бути відомо, польський король Станіслав-Август Понятовський свого часу був коханцем Катерини Олексіївни, – Кирило Григорович витримав коротку паузу, роздумуючи, чи варто говорити це, але все-таки наважився: – і від Станіслава-Августа імператриця навіть народила позашлюбну дитину.
– Це, пане коханку, загальновідомо.
– Я розумію…
– Тоді навіщо ж повторювати?
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Пустоцвіт [Серія:"Історія України в романах"]» автора Литовченко Т.І. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „Глава 17 Радзивілл, князь литовський“ на сторінці 4. Приємного читання.