Розділ «20. Призналися, значить»

— Ага, то не його! То тих придурків! Приїхали в гості називається!

Мельник став на рівні ноги, тепер дивився на розстроєну Люду згори вниз.

— Послухайте, я його не чіпав. Коля ваш злигався з поганою компанією, згоден. Тільки ж сам він не дитина. З пістолета в мене стріляв...

— Де той пістолет, де! Ніхто про пістолет нічого не каже! Дядько з Чернігова дзвонив хвилин сорок тому. Він на своїй машині за міліцією поїхав. Каже, їх навіть у район не везли — прямо в область. Там він оце годин п’ять сидів, до якогось начальства добивався.

— Добився?

— На свою голову. Його відразу під руки — і ножа впізнавати.

— Я щось не дуже розумію...

— „Не розумі-ію”, — перекривила його Люда і Мельник помітив, що сльози в неї висохли так само раптово, як і потекли. — Заводять у якійсь кабінет, підводять до столу. Стіл газетою накритий, під газетою щось лежить. Туди-сюди, пойнятих знайшли. Газету зняли, під нею — кілька ножів розкладено. Кажуть, упізнавайте ваш. Дядько їм: „А чого тут пізнавати! Ось мій колюн лежить. Я його кілька днів знайти не можу”.

— Стоп! — через мозок Мельника наче блискавка пройшла. — Це ж дільничний казав — ваші родичі наче свиней тримають на продаж! Це батьки Колі Череди?

— А що, не можна свиней тримати?

— Можна, все можна. Я далі без вас усе знаю. Кілька днів тому на Тихому Затоні дивака одного ножем для коління свиней зарізали. Потім у воду кинули. Чи навпаки — спочатку притопили, потім ножиком проштрикнули.

— Господи! — Люда перехрестилася.

— Виходить, Людо, це той самий ніж, який у вашого батька в той самий час кудись зник. Тепер знайшовся. І Колю звинувачують у вбивстві.

— Яке звинувачують! Дядько каже — він уже признався! Ще каже, що це ви на нього заяву написали!

— Було діло. В міліції без заяви справу не відкриють. А ваш кузен...

— Хто-хто?

— Ну, брат двоюрідний. Значить, ваш брат двоюрідний зі своїми друзями...

— Не друзі вони йому!

— Та дайте ж сказати, йолки-палки! Братець ваш і троє інших мене два рази мало не вбили. Машину роз гатили. Мобільник через них у воді гавкнув. А Череда ще з пістолета стріляв.

— Нема в нього пістолета!