Сєра

тягнуть на горбі до хащ гігантське металеве шмаття. І над димною тушею

повітряного мамонта, серед усіх кроманйонців, головнокомандують два друга

дитинства — Цюпа і Гриша Мародер.

І виїздять пошукові команди, шикуються лави рятувальників і прочісують

квадратні кілометри лісу. Ставлять хрестики на мапах, скидають одне-одному треки

джепеес, бубонять щось про перевірені квадрати. Зрештою, натомлені і кволі,

тягнуться до Містечка, до його темних пивбарів, по дорозі розпитуючи місцевих, чи

не чули чого.

Але місцевий батюшка, ієговісти, мормони і сам Сєра тиснуть плечима, розводять

руками, зливаються в екуменістичній єдності: «Ні, не бачили. Ну що ви, ми б

обов’язково помітили. Який квадрат? Які розпізнавальні знаки? Ні, не бачили.

Бувайте, бережи вас Бог».

Бережи вас Бог впасти десь у цих соснових нетрях, серед безіменних сіл і

містечок, де всі заодно. Де всі скріплені згуслою сумішшю сперми, слини, крові і

Маркіян Камиш “Сєра”

50

кругової поруки. Бережи Бог вас стати героями, героїчно розбитись на лісовій

пожежі.

Це буде бізнес. Справжній мародерський бізнес, вони переплюнуть всіх і вся.

Команди вірних дітлахів підпалюватимуть ліс, кидатимуть коктейлі у старі сосни, а