Сєра

далеких галактик. Про літописи давнини і брехню нинішню. Він розмахував руками,

так завжди бувало, коли знаходився патетичний раж. Він трощив кулачиськами

ворогів народу в повітрі, ламав сатанинські роги і волав, аж доки натовп самими

нутрощами не відчув істинну і його Божий заклик.

Це фарт. Його п’яне дійство лоскотить душі синів Тризуба! Щось таки

виходить — волати було до кого. Всі, хто шукав віри істинної палко і невблаганно —

сидять зараз на твердих бордових стільцях актової зали з широко розімкненими

очима і низько роззявленими пащеками. І слухають його. Всі ці баби, які парять

гриби на автостанціях, всі депресивні і товсті тітки середнього віку, яким

катастрофічно ні з ким попиздіти на кухні перед сном, — лохи всіх мастей і віків

зібралися тут! І національна обгортка для них — вражаючий сюрприз.

Сєра потроху вихоплював знайомі обличчя. З першого ряду несамовитими

очима оргазмуючої сатани дивилася на нього Валя, готова прийняти всі кари

єгипетські і муки пекельних кіл, котрі випадуть на долю її Пророка.

Біоміцин припер своїх друзів, таких як сам, явно змучених алкогольною

синявою і духом справжнього самодержав’я, — котельних, вантажників, вчителів і

решту колориту типової поліської провінції. Он сидить Гриценко і гризе нігті, а

очі — горять патріотичним вогнем.

***

Сєра відверто втомився, але закінчив промову високою нотою під трясцю