Сєра

— Проси шо завгодно. Ти срок розрулив, типу моя черга підлизати.

— Так от, Шмаль… Нам треба твій Шмальбус.

— Шмальбус?!

— Шмальбус. Ти казав, шо він на ходу.

Маркіян Камиш “Сєра”

80

— Блядь… Цюпа. Там же трава.

— Ніяких блядь, ніяких Цюпа. Ти сам сказав, шо я можу просити шо завгодно.

— Ну я ж фігурально…

— Фігурально по почкам пиздять. А ти не пизди мені тут і не злазь з теми.

— А шо з травою робити?

— Шось придумаємо. Причом все це треба прямо зараз. Так шо телепузики

кажуть бувай, і пішли готувати Шмальбус.

Рано вранці три здоровенних ЛАЗи стояли на площі, один з них — особливо

роздовбаний: помальований, вікна завішені, не кажучи вже про іржаві відмітини на

боковині. Цюпа і Шмаль нічого не встигли — тупо в кал насвинячились прямо в

салоні Шмальбуса і зараз виглядали як газова гангрена. А от Пророк з ними не пив,

добре виспався, світився повним сил і дивився на цих двох укурків з осудом та

зневагою.

Вперед! Крізь лісосмуги, старий асфальт і дороги районного значення до Мекки і