Сєра

Шмальгаузен розуміє масштаби лиха, пробує увімкнути фантазію, колупає в

носі, дістає середнім пальцем криваву козявку, розглядає її уважно і видає фразу:

— Туристи ми.

Депутат секунду дивиться з максимальною суворістю, аж раптом його сонний

товариш змінюється в обличчі, сяє благою посмішкою і ниткою до спасіння їхніх

нещасних мохнатих туш:

— Нелегали?! Так чо ж ви, блядь, зразу не сказали?!

— А тут скажеш, коли за тобою кабан біжить і з драбадана шмаляють?

Маркіян Камиш “Сєра”

74

Син цього сонного депутата виявився дивакуватим мажором і замість

кокаїнових доріг на підвальних поверхах престижних столичних вузів, тягнувся до

всього дивного і цікавого. Однією з таких дивностей була Чорнобильська Зона.

Батькові чадо пробзділо всі вуха і, може саме тому він опинився на цьому полюванні.

Депутат стає дружнім і прагне розпитати про нелегальний туризм, у який так

хоче податися чадо, охоронці розслабляються, і Шмаль починає травити байки, які

розказував йому Гриша, і які він чув від своїх знайомих растаманів про Зону, і те, що

там відбувається.

Так вони триндять доволі довго, лісник переминається з ноги на ногу,

розуміючи що альтанка зараз буде знову зайнята. Зрештою, його беруть з собою, всі