Сєра

— Ні.

— Чому ні?

— Ні, це тільки початок, слухай, починаючи з…

Чувак в бейсболці тактовно відійшов і почав фоткати церкву на свій Айфон.

Просто став робити фоточки так, ніби він зовсім не при ділах. Пиздоока мовчки

дивилася на Сєру. Потім тихо спитала:

— Що… що ти маєш на увазі? Що це таке?

— Шантаж, ціпонько.

Пиздоока погрожувала, ходила шакалом навколо Сєриної мобілки, вдавалася

до хитрощів, але була на гачку, і цей запис змушував її очко вигравати вальс

Мендельсона. Вона ж не розраховувала, що цей простацький попик, якому вона

сповідалася жарту заради, видасть її таємниці, не підозрювала, що в нього яйця є, що

він на таке наважиться.

— Значить так, моя пиздоглаза ціпонько. Якщо ти не хочеш, аби цей прекрасний

запис був розісланий по всій мережі, і посилання на нього не впали кому

треба, — дуже рекомендую мотати на вус.

— Чого ти хочеш?

— А я хочу, ціпонька моя, аби замість тонн гівна, які ти планувала вилити на

Українську Церкву Трипільського Патріархату, ти всю свою журнашлюшу

Маркіян Камиш “Сєра”