Брунькуєвич до Галапочки:
— Що ви тут робите?
Крузя несміливо:
— Йдемо до знайомого.
Брунькуєвич:
— Ідуть до знайомого.
— А в якій квартирі він живе?
Галапочка не витримав, гукнув незнайомцеві на сходах:
— Живе він у шістдесятій квартирі. Звуть його Вадим. Років йому двадцять вісім. Неодружений. На лівій руці не має вказівного пальця. Пальця в дитинстві відкусив йому в зоопарку шимпанзе. Шимпанзе вже здох…
— А ви йому хто?
— Кому: шимпанзе чи Вадимові?
— Вадимові.
— Товариш. Колега. Працюємо разом.
— А де він працює?
— Він художник. Пише картини.
— Які картини?
Галапочка важко зітхнув:
— Портрет токаря Кривобока, триптих «Хлібороби», диптих «Риболови»…
— Він що, може дістати рибу?
— Може. Це йому раз плюнути… Він акулу навіть може роздобути…
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Штани з Гондурасу: Сатира та гумор» автора Дудар Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КОРОТКІ ПОВІСТІ“ на сторінці 21. Приємного читання.