— Восьмий! — сухо кивнув чоловік.
— Нам вище, — сказав Галапочка і натиснув на кнопку.
Дама мовчки милується собою в дзеркальце.
Ліфт загудів, набрав розгону і… зупинився. Двері не відчиняються.
— Не розумію гумору, — з претензією на дотепність кинув чоловік.
— Здається, ми застрягли між поверхами, — пояснив невпевнено Галапочка.
Даму ніби кольнуло:
— Цього не може бути! Я спішу!
Крузя пригорнулася до Робінзона:
— Я боюся, щоб ми не впали.
— Не впадемо, — заспокоїв Галапочка. — Ми висимо на сталевому тросі.
— Треба щось думати, — категорично сказала дама.
Хвилина мовчанки. Ніби всі виконують категоричну вимогу дами.
Крузя розглядає даму. Погляд зупинився спочатку на буклях, на демонстративно вип’ячених персах, затягнутій широкій талії, на пальцях рук, увінчаних безліччю різноманітних перснів.
Тоді Крузя перевела погляд на незнайомця. Ковзнула по його солідній фігурі. Зупинилася на розбухлому портфелі. Уявляє, як цей чоловік приходить у переповнену аудиторію, стає за кафедру, розкриває портфель, дістає книжки…
Або приходить додому. Відчиняє ключем двері. Зайшов у кімнату, поставив портфель біля письмового столу, на якому друкарська машинка. Усі стіни квартири в книжкових стелажах і полицях. Чоловік розкриває портфель, дістає папки рукописів. На одній написано: «Роман», на другій — «Повість»…
Раптом Крузя здригається від несподіванки: щось дуже гупнуло. Це портфель незнайомця впав на днище ліфта. Від удару замок розчинився. На підлогу з гуркотом, дзенькотом та шелестом висипалася картопля, цибуля, пляшка вермуту, шматок дерматину, молоток, кілька замків до дверей, цвяхи.
— Ідіот! — верескнула дама.
Чоловік мовчки кинувся підбирати свої речі і впихати їх знову в портфель.
Галапочка почав допомагати.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Штани з Гондурасу: Сатира та гумор» автора Дудар Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КОРОТКІ ПОВІСТІ“ на сторінці 18. Приємного читання.