TextBook Робінзон з Індустріальної
Фрагменти з життя коня Дракона та його хазяїна Робінзона Галапочки
Нестерпно палить сонце. Настирливо гуде місто.
На перетині двох його артерій — затичка. Сиренять стривожені «Волги». Бібікають «Москвичі» й «Запорожці». Кувікають «Жигулі» й «Лади». Хриплять «газики». Водії висовують голови. Шлють п’ятнадцятиповерхові благословення туди, під зелений світлофор, де якийсь нерозторопа ловить гав.
А під світлофором — диво механізованого сьогодення.
Під світлофором — кінь. Не породистий орловець. Не рисак-рекордсмен. Звичайний підкиївський каштановий гібрид. Нащадок незавидного безіменного жеребця і такої ж незнаної кобили.
На коні — вершник. На ногах сандалі епохи Христа. Вище — найсучасніші джинси, футболка, а ще вище — чорна борода.
З чотирьох боків сиренять машини.
Кінь стоїть мов укопаний. Полохливо повертає голову то в один, то в другий бік. Стриже вухами. Форкає роздутими ніздрями. Водить палаючими очима.
Вершник дзюгає зап’ятками у ребра свого транспорту. Сіпає за поводи. Кричить: «Но-о-о, Дракон!» Але зрушити з місця Дракона не може.
З будки вийшов регулювальник. Взяв коня за вуздечку. Той покірно почалапав за ним.
У кінському оці, як у дзеркалі, відбиваються роздоріжжя, різномасті автомобільні потоки, тротуар, людські лиця.
Похнюплено сидить на коні вершник.
Постовий настовбурчено стоїть поруч на узбіччі. Моралізує:
— Що ж ви, правил не знаєте? Документи!
Вершник дістає з кишені й подає постовому паспорт:
— Тут я не винен. Транспорт налякався і заглух.
— Нащо ви мені свій паспорт даєте? — обурюється постовий.
— Ви ж до мене звернулися, а не до коня.
— Мені, — дивиться у розкритий паспорт постовий, — товаришу Галапочка Робінзоне Івановичу, документ на право водіння транспортного засобу.
Сторінки
В нашій електронній бібліотеці ви можете безкоштовно і без реєстрації прочитати «Штани з Гондурасу: Сатира та гумор» автора Дудар Є.М. на телефоні, Android, iPhone, iPads. Зараз ви знаходитесь в розділі „КОРОТКІ ПОВІСТІ“ на сторінці 1. Приємного читання.