Розділ «Від автора»

Незалежний читачу!

Перед тобою незалежна книжка незалежного автора. Як ти вже переконався, вивчивши фотокопію, надто симпатичного. А читаючи твори, переконаєшся, що дуже талановитого. Значно талановитішого, ніж славнозвісний російський дєдушка Крилов чи український батько Вишня.

Суди сам. Крилов ще коли-позаколи написав байку «Лебідь, Щука і Рак». Критикував, що тягнуть воза у різні боки. А проблема того воза існує й досі. Візьми такий «віз», як наша Українська держава. Демократичні лебеді хочуть її підняти до сонця. Проворні політичні щуки намагаються затягнути її в каламутну воду. А вчорашні компартійні раки явно тягнуть її назад у болото.

Остап Вишня ще коли-позаколи висміяв «чухраїнців». Що вони, в основному, чухають потилиці. І чухраїнці в основному чухають досі.

І зовсім інше — автор цієї книжки. Критикував партію комуністів. Партії комуністів уже нема. Є партія соціалістів. Критикував КДБ — нема КДБ. Сміявся, що деякі керівники нашої молодої держави надто праві, вони круто взяли уліво. І тепер сміються з автора.

Отже, любий читачу, все, чого ти хотів, маєш у своїх руках. Бо гумор — це все. Навіть тоді, коли вже нема нічого.

Я не про ковбасу. Їсти — діло свиняче. А людина від свині відрізняється хоча б тим, що час від часу дивиться в небо.

Зведи свій погляд до рідного неба. Відчуєш його красу — значить, сам єси красивий. Здійми свій погляд до золотого сонця. Відчуєш його тепло — значить, живеш. І сам здатен єси тепло дарувати. Тож не скупися на нього. Зроби комусь добро. Зло він сам собі щодня робить. Подаруй комусь надію. Безнадія і так примарою щодня за ним ходить. У скрутну хвилину підстав комусь плече.

Підніжку йому підставляє доля. А коли у тебе не вистачить наснаги, прочитай оцю книжку.

Хтось міряє своє життя цяцьками, почепленими на груди.

Хтось — по щаблях службової драбини.

Хтось — по нашпарованих достатках.

Я міряю життя по усмішках. Які дарую людям.

Отже, моє щастя, читачу, якщо ти усміхнешся.

Тільки ж вибач надто талановитому і дуже симпатичному авторові цієї книжки, коли якийсь з його творів дещо втратив актуальність. Писалися вони у різні роки. А втім, хто знає, що актуальним буде завтра? Сьогодні наша незалежна Україна ще дуже залежна від багатьох перевертнів, підлот і просто дурнів. Тож не знати, який ГК яке ЧП нам з тобою готує. Тому маймося, тримаймося, шануймося і… не з’їдаймося!

Нас ще буде кому їсти…

Схиляю свого неповторного носа —

твій автор.